- дивовище
- -а, с.Те саме, що диво.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дивовище
Смотреть что такое "дивовище" в других словарях:
дивовище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
ДИВО — ср. чудо, невидаль, диковина, ниж. дивледь жен. вещь или дело редкое, удивительное. Я диву дался, изумился. Это из див диво. Диво дивное, чудо чудное: от черной коровки, да белое молочко! Я дивом дивился, очень дивился. Дивушко мое, дивище.… … Толковый словарь Даля
ДИКИЙ — ДИКИЙ, в природном виде состоящий, не обработанный человеком, невозделанный, природный; необразованный; | неручной; необузданный, свирепый; суровый; застенчивый, чуждающийся людей; | странный, необычайный; ·противоп. смирный, кроткий, ручной,… … Толковый словарь Даля
видовище — (те, що відкрите для споглядання і привертає увагу), видовисько, видиво; дивовище, дивовижа, дивогляд(ь) (незвичайне); картина (те, що можна охопити зором / конкретно уявити); феєрія (незвичайне, фантастичне) … Словник синонімів української мови
диво — (те, що викликає великий подив), дивина, чудасія, дивовижа, диковина, дивовисько, дивовище, дивогляд(ь), диво дивне; курйоз (щось недоладне, іноді безглузде) … Словник синонімів української мови
